МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВІД  ДСНС ДНІПРО

Вступ

Сьогодні як ніколи, підвищується роль представників ДСНС та освіти у підготовці вихованців садочків та школярів до самостійного життя у світі, де кількість надзвичайних ситуацій постійно зростає та з’являються нові умови, під час яких можливість виникнення надзвичайної ситуації підвищується.

Життєво необхідним для надзвичайників та освітян є не допустити збільшення показників дитячого травматизму та самим озброїти підростаюче покоління знаннями, вміннями і розумінням важливості збереження власного здоров'я.

Але, не варто забувати і про відповідальність та внесок батьків в формування у дітей свідомого розуміння цінності власного життя та здоров'я.

Беручи до уваги ситуацію з Covіd-19, яка призвела до зменшення проведення акції «Запобігти. Врятувати. Допомогти!»,  тимчасово призупинено проведення тижнів знань з основ безпеки життєдіяльності, представниками Служби порятунку «101» серед дітей та молоді, та взагалі зменшилася профілактична робота серед підростаючого покоління.

Звісно, як і у весь світ, рятувальники Дніпропетровщини перейшли на формат обмеженого спілкування, де допускається не більше 10 дітей в групі, а також на онлайн методи навчання. Надзвичайники розміщують інформаційні пости в соціальних мережах Facebook та Instagram, проводять роботу на офіційному сайті в розділі «Абетка безпеки».  Часто можна побачити звернення представників ДСНС по телевізору та газетах. Але, зважаючи на кількість сумних випадків дитячого травматизму, представники ДСНС Дніпропетровщини розробили стислі, але чіткі рекомендації, як для батьків, так і для вчителів. Також, вибрали добірку цікавих мультиків на тему безпеки та підготували презентацію з «Основ безпеки життєдіяльності».

Посилання за якими ви знайдете важливу інформацію

Офіційний сайт Головного управління - https://dp.dsns.gov.ua/

Facebook - https://www.facebook.com/MNSDNE

Instagram - @dsns_dnipro 

Надзвичайна ситуація плюс - https://ns-plus.com.ua/

Абетка безпеки Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області - https://dp.dsns.gov.ua/ua/Pozhezhna-bezpeka.html

«Поради для батьків»

Хочемо застерегти батьків - просто розмовляти з дітьми 5-6 років мало. Зони мозку, які відповідають за раціональне мислення, ще недостатньо зрілі, щоб ці потрібні знання в певний момент одразу використати. Справжнє розуміння починає працювати ближче до 7 років.

У надзвичайних ситуаціях для маленьких дітей дуже важливим є дорослий, який їх згуртує та не дасть розгубитися. Тобто, вашим дітям важливо пояснити, що є вчитель, вихователь, няня, старший брат чи сестра, які допоможуть дитині не панікувати. Одне з універсальних знань, про яке має пам'ятати дитина – в разі небезпеки залишатися в людному місці й там, де є поруч дорослі.

Також, дитина переймає всі ваші дії. Всі ваші звички стають її звичками. Коли дитина бачить, що батьки завжди вимикають все газове та електрообладнання, виходячи з приміщення, своєчасно ремонтують пошкоджені розетки, вимикачі та інші електроприлади, слідкують за тим, щоб балкони та сходові клітини в під’їзді не були захаращені, паркують свій автомобіль таким чином, щоб він не стояв на пожежному гідранті та не перешкоджав проїзду іншим автомобілям, у тому числі й спеціальному транспорту служб екстреного реагування, у неї формуються корисні звички та позитивний світогляд.

Батьки, які завжди готові допомогти ближньому, дбають про власну  безпеку та безпеку оточуючих, можуть бути впевненими, що їхня дитина вчинятиме так само, а відповідно забезпечить власну безпеку і собі, і своїм дітям в майбутньому. Ваша звичка позитивно, по-доброму реагувати на оточуючий світ, дотримуватися правил безпеки життя, як наслідок, буде чудовим прикладом також і для інших людей.

У наш неспокійний час, коли батьки нескінченно зайняті, багато дітей змушені деякий час проводити самі вдома. Малюк росте і з кожним днем стає все більш самостійним, невтомно освоюючи навколишній світ.

Ваше завдання - виховувати дитину так, щоб навчити її розпізнавати ризики і небезпеки, забезпечити їй безпечний простір.

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ

Головне управління з питань надзвичайних ситуацій вкрай стурбоване станом, що склався з травмуванням і загибеллю дітей внаслідок нещасних випадків за 11 місяців 2020 року.

Варто знати, що з початку року на пожежах загинуло 5 дітей та 12 травмовано. Також, рятувальникам вдалося врятувати 25 дітей. Що стосується ситуації на водних об’єктах, то загинуло 13 дітей та 2 врятовано. Ще є випадки травмування підростаючого покоління під час виявлення вибухово-небезпечних предметів.

Тож, кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина Дніпропетровщини, особливо до батьків.

Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Рятувальники Дніпропетровщини вживають багато заходів для навчання підростаючого покоління самим необхідним правилам безпеки життєдіяльності, але через пандемію Covid-19 зменшено кількість відвідуваннь дошкільних, шкільних та інших навчальних закладів та призупинено проведення акцій Всеукраїнського та обласного масштабів. Але, надзвичайники не в змозі охопити стовідсотково всю молодь та підростаюче покоління Дніпропетровщини, тож звертаємося до батьків з проханням!

Шановні батьки, пам’ятайте! Легковажне поводження малечі з вогнем, газом, на воді, незнання елементарних правил безпечної поведінки – є першопричини сумних та трагічних наслідків.

Найперше, що радять Вам зробити надзвичайники, так це як можна частіше проводити зі своїми дітьми розмови щодо безпечного поводження в побуті, школі, на вулиці та закладах з масовим перебуванням людей.  Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини  вимірюватимуться ціною життя.

В жодному разі - не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх нащадків, власним прикладом, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих.

Будь ласка! Навчіть дітей, що у разі надзвичайної ситуації слід телефонувати за номером Служби порятунку - 101!

________________________________________________________________________________________________________ 

1. Пам'ятка для батьків

2. Як допомогти дитині, яка постраждала від булінгу?

3. Як розпізнати, що дитина страждає від булінгу у школі?

4. Про адміністративні правопорушення(зміни в Кодексі України)

Інформація про формування загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини

 Нікопольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги :

    Міністерство інформаційної політики, Міністерство освіти і науки та Міністерство юстиції об'єдналися із неурядовими організаціями, представниками громадянського суспільства, щоб розробити Загальнодержавну програму з освіти у сфері прав людини. Загалом в Україні населення недостатньо поінформоване про права людини, не вистачає фахівців, які можуть навчити українців правильно розуміти свої права, і взагалі немає системи безперервної освіти, де б держава розуміла, через які саме предмети і яким чином впроваджуються знання про права людини. Переважна більшість населення не повному обсязі знають повний перелік своїх прав та звідки вони походять. На сьогоднішній день проводиться національне дослідження з питань освіти в сфері прав людини в початковій та середній школах та в подальшому планується поширення цих результатів на національному рівні.

Головний спеціаліст Нікопольського МЦ з надання БВПД   Володимир Чернишов

      За інформацією звертатися до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за тел..68-75-40; 68-75-23; 0661773774.

Питання відвідування учнями школи є сьогодні надзвичайно важливим, тому нагадуємо, що згідно з Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 646:

1) Відсутність без поважних причин вважається прогулом і може бути підставою для припинення навчання учня в школі.

2) Учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року.

3) Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску).

4) У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо.

5) У випадку пропуску занять протягом 2 і більше днів учень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня.

6) Факт запізнення та дочасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь)

7) У випадку відсутності учнів у школі понад 10 днів без поважної причини надсилаються акти про відсутність учнів у школі понад 10 днів до районного відділу освіти та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до районної соціальної служби та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України до КМСД .

8) Поважними причинами відсутності учня в школі вважаються:

·       Хвороба.

·       Призначений візит до лікаря.

·       Смерть близьких родичів.

·       Участь в організованих школою заходах впродовж навчального часу.

·       Непередбачена ситуація, що виходить за межі учнівського та батьківського контролю, яка створює перешкоди для прибуття і занять у школі.

·       Сімейна подорож, якщо батьки заздалегідь узгодили її з адміністрацією, написавши заяву.

БАТЬКИ  ВІДПОВІДАЛЬНІ

ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ,

а тому зобов'язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах:

І. Згідно Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

ІІ. Згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України:

- Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 ІІІ. Згідно Кримінального кодексу України злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

IV. Згідно Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Положення про загальноосвітній навчальний заклад у разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.

Скоро до школи.

Вміння читати — та сама навичка, яка стає ланцюжком до пізнання, до вміння орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі. Успішне навчання та розширення кругозору невід’ємне від уміння читати. Ми, батьки, купуємо безліч допоміжних речей: настінні абетки, музичні іграшки з літерами, барвисті книжки. Але цими речами ми в змозі лиш зацікавити нашого малюка літерами, а для читання по складам цього, звісно, не вистачить.

Дитина розгублюється, коли розуміє, що склади читаються інакше, аніж звучать літери в алфавіті. Якщо раніше було все набагато легше (був один буквар, за яким і вчилися), то сьогодні існує безліч методик, котрі, з одного боку, дають альтернативу в навчанні, а з іншого — плутають батьків. Очі розбігаються від цього розмаїття: кубики Зайцева, методика Монтессорі, картки Домана, ребус-метод Штернберга. В цьому методичному вінегреті плутається разом з батьками і їхнє чадо. А як вам фраза: «Після трьох вже пізно»? Тут навіть самовпевнені та завзяті батьки опиняться «в ступорі» та будуть картати себе за те, що прикладали замало зусиль.

Раніше дітей вчили читати у віці 6 — 7 років, і це вважалося нормальним. Часи змінюються, і зараз дошколята вже мають оволодіти цією навичкою. Деякі дослідники радять починати ще з пелюшок. Утім, висновки психологів та логопедів щодо раннього навчання читанню свідчать, що такі дітлахи, по-перше, пропускають момент соціалізації (оскільки мозок зайнятий зовсім іншим), по-друге, читають, не розуміючи змісту. Тобто технічно вони складають символи-букви в склади, а переказати прочитане ще не можуть.

Коли ж розпочинати?

Спеціалісти радять звернути увагу на такі фізіологічні чинники:

1. Сформованість орієнтації в просторі: малюк має чітко розуміти, де право та ліво, оскільки читати йому доведеться зліва направо.

2.  Вміння говорити реченнями: задля уникнення затримки мовленнєвого розвитку.

3. Розвиток фонематичного слуху: малюк має чітко відокремлювати кожний звук, виділяти спільний звук, наприклад, жук-книжка-жито;

4. Відсутність логопедичних проблем: дитина повинна уміти правильно вимовляти звуки.

Чітку вікову межу важко назвати, але частіше за все зазначені ознаки з’являються у віці п’яти років. Для вдосконалення вимови, дикції та дихання можна використовувати скоромовки. Читайте їх різними способами: швидко-повільно, тихо-голосно.

Вчимося граючи

 Незважаючи на те, що всі методики різняться між собою, усі вони мають один спільний момент — гра. Педагоги наголошують, що дитина легше засвоює матеріал, коли він подається з певною родзинкою. Але процес навчання не повинен сприйматися дитиною як приємна розвага. Це пов’язано з тим, що коли дитина піде до школи, їй самостійно доведеться працювати для результату. А це може виявитися справжньою світовою несправедливістю. Тож знаходимо золоту середину, обираємо оптимальну методику — і вперед!

Методика Марії Монтессорі

Марі́я Монтессо́рі - італійський лікар, педагог, перша італійка, що стала доктором медицини. Прославилася розробкою педагогічної «методики Монтессорі», яка полягає у вільному розвитку дітей. На відміну від шкільної системи, де знижується активність дітей, символом цього для неї є «шкільна парта». Монтессорі вважала, що головним завданням освіти є підтримувати спонтанність і творчість дітей, забезпечення їх всебічного розвитку: фізичного, духовного, культурного і соціального.

 Марія Монтессорі радить розпочинати вчити читати в чотири роки. Але заздалегідь (в 2,5 — 3 роки), наголошує педагог, необхідно тренувати руку для писання. Це пов’язано з тим, що малюку легше написати (намалювати) літеру, ніж сприйняти її абстрактний образ.

Спочатку необхідно зайнятися штриховками та обведенням (тренуємо кисть). У зв’язку з тим, що діти тактильно запам’ятовують та розуміють краще, їм пропонується обмацати пухнасті (шорсткі) літери. Наступний етап: за допомогою рухомого алфавіту складаємо слова, а потім починаємо писати (а разом з тим і вимовляти) літери. Перші прописи Монтессорі радить робити на манній крупі пальцем. Наступні вправи виконуються за допомогою заздалегідь сформованого дидактичного матеріалу (картки з зображеннями складів, тварин, літер).

Усна гра «Ребус-метод»

 Всі вправи цієї гри виконуються вголос, гучно, ритмічно. Існують лише такі правила:

1. Від кожного слова необхідно взяти лише перший звуковий склад (ложка – ло, кішка – кі), тренуємось приблизно 5 хвилин:

Листя — ЛИ

Сонце — СО

Вафля — …

2. З двох слів, голосно та ритмічно вимовлених, ми відокремлюємо лише перші склади, в результаті отримуємо нове слово:

КОза − ЛОжка = КОЛО

ВАфля – ЗАєць = ВАЗА

Ускладнюємо завдання: КАрта – ЛИпа – НАпій — ...

З більшою кількістю складів буде важко впоратися, тому що дітям 5 — 6 років ще бракує концентрації уваги. Однак можна допомогти ілюстраціями. Поява зорових образів допомагає оволодівати технікою читання по складах. Ця методика дає результати майже одразу. Дитину є за що похвалити! Навантаження та ускладнення завдань здійснюється поступово, тому малюк не перенапружується. Розвивається слух, дикція, відчуття ритму та концентрація уваги.

Як свідчить практика, який би метод ви не обрали, кращий результат, яким дитина зможе пишатися, отримаєте лише за умови докладання власних зусиль. Тобто дитині має бути трішечки важко, вона має ціною своєї праці подолати усі перешкоди. І цей шлях кожна дитина проходить в свій час!